БОГДАН ЛИСИЦЯ. БОГИ.

РОЗСЕЛЕННЯ І МІГРАЦІЇ НАЩАДКІВ ПЕРУНА

ГЕТИ

В давні часи майже одночасно з Крітом давні українці заселили і частину Анатолії.

ПЕРУА.

Перуа – так називали прабатька Атираса/Перуна арії в Малій Азії. Серед найбільш ранніх зразків давньохетської поезії зберігся обрядовий вірш, в якому Перуа – молодий воїн. Його зображували на коні, як і тракійського Героя/Атираса – саме він перший приручив коня.

Столиця гетів Гаттуса в найдавніші часи називалася Атурса (від імені Атирас). Звідси походить назва «гети/хети».

АТИРАС
АТУРСА
АТУДСА
АТУТСА
ГАТУТСА
ГАТТУСА.
(звуки [р] – [д] часто взаємозамінювалися)

(звук [г] часто добавляли на початку слова перед голосним для зручності вимовляння; на зразок Америка/Гамерика – українці використовують обидві назви)

АТИРАС – ГАТТУСА – ГЕТИ.

Довгий час джерел, які відображали б історію гетів окрім згадок в Біблії не було, тому більшість істориків сумнівалася в самому існуванні такого народу будь-коли. Згадки в Біблії про гетів давали можливість багатьом історикам говорити про «міфи» і «неправду» в Біблії. Але час показав, що не Біблія фальсифікувала історію, а «горе-історики».

Давні назви Малої Азії, – Каппадокія, Анатолія і Карія, – походять від імені Тирас і є зміненою формою слова Тракія. Назва Карія походить від імені Тирас і спочатку звучала, як Тарія/Таврія. Звуки [т] і [к] є схожими за звучанням.

Назва Каппадокія походить від давнішої назви Пантарія – «країна пана Тираса». Слово «пан» українці і інші народи використовували, як титул в найдавніші часи; в наш час в Україні це форма звернення до шанованих людей. В давні часи перед іменами часто ставили літеру «А», яка означала «Божий», тому назва звучала Апантарія – [країна]Божого Пана Тираса.

Слово Апантарія є складним для вимовляння, тож перед нею з часом стали вимовляти «к», і цю назву почали вимовляти Капантарія. Частка [пан] спростилася до [па], а [тарія] до [дакія]. Так з’явилася назва Каппадокія.

ПАН ТИРАС – ПАНТАРІЯ – ПАНДАКІЯ – АПАНДАКІЯ – КАПАДОКІЯ.

Рамзес ІІ, який воював проти гетів, написав поему «Пан Таура» про ці війни. Ця назва означає «Пан над Тирасом/Туром» – хоч він і програв, але ідеологічна машина в Єгипті працювала бездоганно і називала його переможцем. Це також вказує на те, що гетів єгиптяни вважали нащадками Тираса.

Також від назви Пантарія/Тарія/Тракія походить назва Малої Азії Памфілія:

ПАН ТИРАС – ПАНТИРІЯ – ПАМФІЛІЯ.

Найвідомішого короля Лідії звали Крез. Він був надзвичайно багатим, і досі коли хочуть підкреслити чиєсь багатство, цю людину порівнюють із Крезом, кажучи: «Багатий, як Крез». Це ім’я походить від імені Тирас.

Крез – крес – трес – Тирас.

Крез не був з народу Тираса, але за традицією це ім’я довго використовувалося в Анатолії і після того, як гети мігрували звідти. Зображення хетського воїна на стіні гробниці фараона Хоремхеба

Від імені Тирас походять і назви багатьох малоазійських міст.

Атталія – атарія – Атирас.
Дервія – тервія – тер – Тирас.
Лаодикія. Лао – лео – лев. Дикія – Дакія – Тракія. Лаодикія = тракійський лев (це місто було засновано набагато пізніше від падіння держави гетів, але назва “Дакія” продовжувала використовуватися в Малій Азії).
Патара. Па – пан. Тара – Тирас. Патара = Пан Тирас.
Тарс – Тирас.
Тиятира. Тия – тео/бог. Тира – Тирас. Тиятира = бог Тирас.
Троада – троа – Тирас.
Троя – Тирас.

На те, що хети і пеласги були одним народом вказує і те, що в Септуагінті в Книзі Буття 10:14 використовується назва Кафторим, а у Повторенні Закону 2:23 – Каппадоки чи Каппадокійці (хети); в латинській Вульгаті в Буття 10:14 – Кафторим, як в оригінальному єврейському тексті, а у Посторенні Закону 2:23 – Каппадокіа, як і в грецькій Септуагінті. Отже, древні автори і перекладачі Біблії вважали кафторів (пеласгів/крітян) і каппадокійців (гетів) одним народом.

В Каппадокії в давні часи росли густі ліси. Нащадками Тираса тут було створено розвинуте суспільство, в якому діяли демократичні закони. Держава будувалася на федеративних засадах. Жінки мали такі ж права, як і чоловіки. Особливістю даного суспільства було високе становище королеви. Земля була власністю монарха і общини. Серед злочинів, за які страчували, були чаклунство і скотолозтво. Рабство мало патріархальний характер.

повернутися на головну сторінку Extra Web Top