БОГДАН ЛИСИЦЯ. БОГИ.

В найдавніші часи арії принесли цивілізацію також в Індію. Із Давнього Самару арії потрапили в Індію морем. Тут вони створили Культуру долини Інду або т. зв. Хараппську цивілізацію. Це була епоха бронзи. В середині ІІІ тис. до Р.Х. ця цивілізація поширилася по всій долині Інду, тут постало багато міст. Основними були Мохенджо-Даро і Хараппа. Міста були оточені великими мурами, кожне мало площу біля 2,5 км. кв. Широкі вулиці (як у Самарі) перетиналися під прямим кутом, існувала досконала каналізація, багато криниць. Було збудовано великі будівлі для адміністраці, в Мохенджо-Даро в такій будівлі містився басейн.

ІНДРА.

Індра – в такій формі дійшло до Індії ім’я патріарха Атираса/Перуна.

ІНДРА = ІН + ДРА = А + ТУР = АТИРАС

ІН = А = БОЖИЙ

ДРА = ТУР

Індра належить до найбільш антропоморфних богів давньоіндійського пантеону, і це є підтвердженням, що Індра/Атирас – це реальна людина минулого. Детально описується його зовнішній вигляд: обличчя, зокрема борода, частини тіла, голос, зріст, одяг, вік. Описується його незвичайне народження, багато фактів його життя. В епосі Індра – сьомий син своїх батьків; саме сьомим сином був Атирас. Його батьком називають Праджапаті, тобто Яфета. Також детально описуються його величезна сила, хоробрість, гнів, гострий розум, він мудрий і всезнаючий, він майстер.

Образ Індри/Атираса часто є уособленням його народу/дітей – аріїв. Від його імені отримала назву країна – Індія. Індра – очільник богів, бог грому і блискавки. Його епітети – “монарх над богами” і “володар всього всесвіту”. Особливо потрібно відмітити епітет Індри “той, хто володіє ваджрою”. Також він мав епітети “Асура”, “володар”, “самодержець”, “вседержитель”, “щедрий”, “даритель”, “друг”, “той, хто п’є сому”, “син сили”, “той, хто росте”, “той, хто посилюється”, “полководець, якого супроводжують марути”, “той, хто стоїть на колісниці”, “убивця Врітри” тощо.

Індра переміг богів і вони його бояться – тут відобразилася перемога аріїв в найдавніші часи над корінним населенням Індії, яке перебувало в стані варварства, і створення цивілізації долини Інду. Індра втілює перш за все воїнську функцію. Він – бог битви, народжений для битв, мужній, войовничий, переможний. Він бере участь в багаточисленних битвах проти демонів чи проти неарійських місцевих народів Індії. Індра руйнує фортеці, розбиває їх, захоплює і розділяє трофеї. У Індри просять перемоги, слави і здобичі.

Воїнські подвиги Індри отримують і космогонічне тлумачення. Він породжує небо, сонце і зорю; він укріплює сонце і зриває диск сонця, проганяє його. Сонце – його око. Індра бореться з демоном Врітрою за сонце.

Важлива деталь: з допомогою сонця Індра перемагає ворожі племена. Арії з найдавніших часів своїх обожнених предків ототожнювали із сонцем, і саме слово “арії” означає “світлі”.

Перемога над Врітрою прирівнюється до перемоги космічного динамічного начала над хаосом. Результатом перемоги є облаштування ведійського світу широких просторів. В даному випадку відобразилася цивілізація, яку принесли арії в найдавніші часи в цю країну і облаштували її.

Індра пов’язаний із родючістю. Він повеліває потоками, звільняє ріки і потоки, які втікають від нього в страху, пробиває канали – саме арії в Самарі, Єгипті і Індії і інших країнах з допомогою іригації зробили землі цих країн родючими. Індра приносить процвітання, довголіття, чоловічу силу, врожай, худобу, багатство. Індра дружелюбний, щедрий і благий по відношенню до людей, особливо до аріїв, він завжди готовий прийти на допомогу.

Індра часто дає натхнення співкам.

З Індрою пов’язана найбільша кількість міфів. Центральним сюжетом є поєдинок Індри з демоном Врітрою. Тваштар (Бог Творець) виготовляє для Індри ваджру – палку-блискавку. Цією палкою Індра вражає Врітру, по членам Врітри течуть води, які раніше були скованими. Цікаво, що згідно з іншими версіями, Індра звільнив не тільки води, а й корів, які були заховані в печері. В ряді гімнів «Рігведи» збереглися фрагменти міфа про поєдинок Індри демоном-змією Шушною. Аналогічні сюжети пов’язують в «Рігведі» Індру з іншими демонами. Цікавим є наступний сужет з участю Індри: десять королів оточили війско володаря племені трітсу (назва походить від імені Тирас) Судаса. Але під час битви йому на допомогу прийшов Індра.

В певний час найдавніша в Індії Хараппська цивілізація перестала існувати. Найдавніше автохтонне населення Індії в певний момент отримало перемогу над аріями. Це відобразилося у міфах – за вбивство демона Врітри, який був брахманом (священиком), Індра опиняється у вигнанні.

Королем над Індією стає Нахуша. Нахуша є уособленням автохтонного населення Індії, яке прийнято називати дравідійським і чиїм прабатьком був Елам. Найдавніше населення Індії споріднене із еламцями. Згідно з міфами, коли Індра після перемоги над Врітрою спокутував свій гріх, Нахуша зайняв на небі його місце володаря богів і отримав владу над трьома світами, оскільки він прославився аскетичними подвигами.

Але через свою гордість Нахуша був скинутий на землю і на десять тисяч років перетворений на змія. Після скинення Нахуші Індра знову стає володарем над богами. В даному випадку відобразився другий прихід аріїв в Індію. В середині ІІ тис. до Р.Х. через природні катаклізми була зруйнована Крітська держава, і багато аріїв мігрувало в Індію. Тоді арії отримали перемогу над місцевим населенням.

РУДРА.

Рудра – це також Атирас/Перун. Це ім’я є варіацією імені Атирас:

АТИРАС – АТАР – АДРА – УДРА – ГУДРА – РУДРА

(звук [г] часто добавляли на початку слова перед голосним для зручності вимови, напр. білоруси кажуть [ето] і [гето], українці кажуть [америка] і [гамерика] тощо; звуки [г] – [р] часто взаємозамінювалися)

В міфах присутній мотив перетворення Рудри в тура. Це підтверджує, що Рудра – це варіація імені Атирас.

В уявленнях давніх індійців бог Рудра персоніфікував грозу – у давніх українців Перун/Атирас також пов’язаний з грозою. Цікаво, що Рудра вважається ведійським попередником Шиви, і це пояснюється тим, що Шива – це також Атирас. В «Рігведі» Рудрі присвячено три гімна. Підкреслюється його руйнівна сила, шаленість, лютість – це пояснюється тим, що місцеве населення Індії було завойоване аріями. Рудра – убивця і одним з його епітетів є «мужовбивця». До нього звертаються із проханням не вбивати ні великого, ні малого, не приносити шкоди тілу, сімені, життю, коням тощо. Рудра проживає на півночі, з якою, як і із заходом, у давніх індійців (корінного населення Індії) пов’язане все погане – саме з півночі в Індію прибували арії, а ще раніше із заходу прибували самари (також арії).

Рудра юний, швидкий, спритний, сильний, невразливий, у нього тверді члени. Він має прекрасні губи, що вказує на нього як пророка – у найдавніших аріїв провідну роль відігравали священики, патріарх кожного сімейства водночас був священиком. Рудра має тисячу очей, і він посміхається, як сонце. Разом з тим він лютий і руйнівний, як жахливий звір, його називають туром (що також підтверджує, що Рудра – це Атирас, Божий Тур), «червоним вепром неба», батьком світу. Також Рудру вважали великим Асурою небес – з часом він увібрав у себе риси Верховного Бога. Рудра їздить на колісниці – саме арії винайшли колісницю. В його руках палка або блискавка (також різновид палки). Також Рудра має лук і стріли, і в «Атхарваведі» його не раз названо лучником.

Рудра може відвертати смерть. Його називають цілителем і найкращим із лікарів. Рудру просили про ліки, які дають довге життя. З Рудрою пов’язували поняття життєвої сили. Про Рудру говорили: “Нехай створить він благо нашому коню, здоров’я барану і вівці, чоловікам і жінкам, туру”, до нього зверталися з проханням: «Нехай розмножимося ми, о Рудра, через дітей». Говорять про готовність Рудри захищати і творити добро, про його милість, дружбу.

Є міф, зі змісту якого випливає, що Рудра є покровителеи роду Ангірасів. Ангірас – це також Атирас, а отже і Рудра. Ангірас, як і Рудра вважається сином Брахми (Верховного Бога); Рудра вийшов із голови Брахми.

Культ Рудри пов’язаний із культом Шиви; Шива – це також Атирас, а отже Рудра. Ім’я Рудри є одним з епітетів Шиви. Епітети Рудри Пашупаті, «господар худоби», Шарва і інші використовуються відносно Шиви. В іконографії Шиви присутні риси Рудри. Багато характеристик Рудри присутні в давній культурі цивілізації долини Інду – вище було продемонстровано, що ця цивілізація була творінням самарів, тобто аріїв.

У Рудри/Атираса було 37 синів-воїнів і, очевидно, стільки ж доньок. В міфології присутній мотив перетворення Рудри в тура , його шлюбу із землею, яка прийняла вигляд плямистої корови, і народження у них дітей.

Ще в позаминулому столітті в Україні було поширеним явище, коли в сім’ях було по 20 і більше дітей. Ще одним показовим в даному відношенні є наступний приклад. В минулому столітті в Канаді було оголошено конкурс на найбільшу кількість народжених у сім’ї дітей протягом 1926 – 1936 рр. Призовий фонд розділили дві сім’ї, в яких було по десять дітей. В цих сім’ях кожного року народжувалося по дитині. Це означає, що велика кількість дітей у Рудри/Атираса реальна, оскільки потрібно ще враховувати, що люди в ті часи жили набагато довше, ніж сьогодні. Достеменно відомо, що перед Потопом, тобто зовсім незадовго до народження Рудри/Атираса, люди жили по вісімсот-дев’ятсот років. Після Потопу вік людей зменшувався, але відомо, що пеласги (так нащадків Атираса пізніше почали називати греки) вважали, що померти в 70 років – це померти в дитинстві, а самі, згідно з переказами, жили по 200 років. Також потрібно враховувати, що часто народжувалися двійні і трійні, тобто загальна кількість пологів у жінки протягом життя в той час могла сягати тридцяти, а дітей могло народитися в два чи три рази більше.

Діти Рудри – це могутнє воїнство світла. Вони прекрасні вогняні юнаки, від їхнього одягу розходиться велике сяйво. Рудріїв порівнюють із сонцем, вогнем, днями, дітьми, горою, водяними потоками, птахами, лебедями, соколами, турами, буйволами, телятами, конями тощо. Їх зброя – золоті сокири, списи-блискавки, палки (а також луки і стріли, ножі), тобто вони озброєні символами влади. Вони мчать на колісницях, запряжених конями або антилопами, по повітрю, через гори і дерева, по небу, від підземного світу до небесного. Тоді їх вигляд вражає, вони страшні, дикі, сповнені гніву. Коли рудрії мчать, розколюються гори і скелі, реве небо, трясуться фортеці, гнуться дерева, земля тремтить від страху, стає темно. Вони виливають дощ, який інколи називається піт, жир, мед, молоко, а також піднімають шум, вітер, викликають грім і блискавки, утворюють тумани, примушують текти водяні потоки. Рудрії голосно співають і пов’язані зі співаками. У рудріїв просять помилування від убивства і звільнення – отже у їх власності перебуває багато людей. Також у них просять дощу, слави, багатства, худоби, лікарських засобів. Рудрії творять чудеса. Вони супроводжують Індру (тобто Перуна), особливо на битву; допомагають Індрі при знищенні демонів.

Серед них немає старших і молодших, вони однакові, як близнюки, і однодушні. Вони народжені коровою (дружиною, яка була водночас і його сестрою), доять її вим’я. Разом з тим, вони народилися із блискавки. Діти Рудри (арії) вважаются божествами грому, блискавки, бурі, вітру. В “Рігведі” їм присвячено 33 гімна.

ШИВА.

Шива – Атирас в уявленнях аріїв Індії. Ім’я Шива є варіацією імені Атирас, слова “тур/тувар/север/самар”:

ТУВАР/СЕВЕР -> СЕВЕ -> ШИВА

Підтверджує це і те, що постійним помічником і їздовою твариною Шиви є тур Нандін.

Шива – один з верховних богів аріїв Індії. Разом із Брахмою і Вішну входить до Божественної Тріади. Шива/Атирас (тобто його народ) прибув до Індії в найдавніші часи, коли прибулі самари творили там цивілізацію долини Інду. На печатках, знайдених при розкопках міст долини Інду, є зображення триликого і рогатого божества, оточеного тваринами. Це – Шива/Атирас, “господар тварин”. Давні греки вказували, що тварин приручив Прометей, тобто Атирас.

Шива також близький до Рудри, тобто Атираса.

Шива – убивця демонів, він страшний, і він же милостивий.

Шива/Атирас увібрав у себе багато рис Верховного Бога. Шиваїзм сьогодні є одним із двох головних напрямів в індуїзмі. Шиву уявляють як Верховну Істоту, Яка уособлює творчі і руйнівні сили всесвіту. Його називають Махадева («великий бог»), Махешвара («великий пан»), Бхава («існуюче») тощо. Уявлення про творчу енергію Шиви втілене в його основному символі – лінзі-фаллосі. Зображення лінги у вигляді кам’яної колони, яка стоїть на йоні – жіночому символі, розповсюджені по всій Індії.

Шива вважається також і богом-руйнівником. У Верховній індуїстській Тріаді Шива виконує роль руйнівника світу і богів наприкінці кожної кальпи.

В пуранах перераховуються 1008 імен, або епітетів, Шиви. Окрім згаданих вище, можна назвати наступні: Вішванатха («володар всього»), Гіріша («володар гір»), Ішана («володар»), Ішвара («пан»), Панчанана («п’ятиликий»), Стхану («твердий»), Трилочана («триокий»), Шанкара («благодійний») і інші.

На багатьох зображеннях Шиви у нього чотири (або п’ять) облич і чотири руки. В руках він часто тримає символи влади: тризуб, бойову сокиру чи палку. Тризуб вказує на прямий зв’язок аріїв Індії із Україною. Чотири руки Шиви/Атираса вказують на нього, як на невтомного трудівника; також невтомним трудівником описували давні греки Прометея/Атираса.

АТРІ.

Атрі – Атирас в уявленнях давніх індійців. Атрі – один з ріші (найдавніших мудреців), згадується разом із Ману/Ноєм і іншими прабатьками людства. Він народжений Ману (тобто Ноєм) заради створення всесвіту, вказується в епосі. Він – один із семи ріші – у Яфета було сім синів. Атрі – одна із зірок Великої Ведмедиці. Також вказується, що Атрі – один із синів Праджапаті, тобто Яфета, пізніше – Брахми (походить із Його очей), тобто Верховного Бога. Він є автором багатьох гімнів «Рігведи». Атрі – жрець, який проганяє темряву, він укріпив сонце на небі.