БОГДАН ЛИСИЦЯ. БОГИ.

Германські народи походять від Гомера, сина Яфета, сина Ноя. Синами Гомера були Аскеназ (прабатько саксів), Рифат і Фогарма. Гомер зберігся в пам’яті германців, як велетень Імір. Давні германці походять не від Атираса, тобто вони не мають ніякого відношення до арійської Трипільської цивілізації.

Як і єгиптяни і інші народи, давні германці перебували в стані первісного варварства. Але народ/племена Атираса, який, розселяючись, розносив цивілізацію, вчинив надзвичайно великий вплив і на германські народи. Якщо єгиптяни називали аріїв ванапаганами, то германці називали аріїв ванами, тобто панами; самі ж арії часто називали себе бенедотами (венедами), тобто “пани даки” або “пани тракійці”. Вани – це боги родючості в германській міфології. Отже, вміння обробляти землю прийшло до давніх германців, як і до єгиптян, від аріїв. Ванам приписували пророчий дар і чари – давні германці не могли зрозуміти, що таке цивілізація і пояснювали це чарами.

В германській міфології вани почали першу війну з Асами, і так закінчився “золотий вік”, який тривав від Потопу. В уявленнях давніх германців “золотим віком” був час, коли вони не знали цивілізації і перебували в стані початкового варварства, в той час не існувало ворожнечі і воєн. Ас/Аси – це Верховний Бог в уявленнях давніх германців, в даному випадку Цей Бог є уособленням германців. Приводом до війни став прихід від ванів до Асів злої чарівниці Хейд (її звали також Гулльвейг), яку давні германці пов’язували із золотом, тобто із силою золота, з грошима, із економічними відносинами між людьми і з цивілізацією. Арійська цивілізація прийшла до давніх германців в образі саме жінки, оскільки роль жінки-матері у давніх аріїв була дуже великою. Ця жінка, тобто арійська цивілізація, для давніх германців була злою, оскільки вона просвітлювала їх і порушувала відвічний “сон” у стані варварства, змушувала впроваджувати економічні відносини і ставати на шлях цивілізаційного розвитку. Коли жінка Хейд, тобто арійське світло, прийшла до германців, Аси забили її списами, потім тричі спалили, але вона знову й знову відроджувалася. У міфах оповідається, що вона живе й досі. Це – Україна. Давні германці не змогли ізолюватися від цивілізації. В германських міфах оповідається, що війну почав Одін, якого вважали очільником Асів, кинувши списом в сторону війська ванів. Але вани почали наступ, погрожуючи Асгарду, небесному місту Асів. Війна закінчилася миром і обміном заручниками. Аси взяли ванів Фрейра, Ньйорда, а також Квасира, а вани – Асів Хьоніра і Міміра. Це означає, що давні германці були змушені залишити стан примітивного варварства і стати на шлях цивілізаційного розвитку. Фрейр – це Трейр, тобто Тур або Тирас/Перун. Давнього арійського бога давні германці визнали своїм богом, “взявши його в заручники”. Насправді арії ніяких германських богів не визнали, тобто не “взяли в заручники”, оскільки германці перебували в стані глибокого варварства, але германці прийняли разом з основами цивілізації і арійських богів, але щоб заспокоїти самих себе, назвали їх “заручниками”.

ФРЕЙР.

Фрейр – Тирас в уявленнях германців.

ФРЕЙР -> ТРЕЙР -> ТУР

ТИРАС -> ФРЕЙР

Слово “Фрейр” дослівно у германців означає “володар”, “пан”. Аналогічно у давніх греків слово “тиран” має це ж саме значення, хоча воно є варіацією імені Троян, тобто Тирас. Отже, Тираса давні германці визнавали своїм паном, а це означає, що германці фактично визнали перемогу ванів, тобто аріїв. Фрейр уособлював рослинність, врожай, багатство і мир – саме арії принесли світло цивілізації і всі її блага до германців. Його рідною сестрою і дружиною була Фрейя – перші люди вступали в шлюб із рідними братами і сестрами. В общині Асів Фрейя є дружиною Ода; Од – це самарський Уту, він же – Атирас. Як один з патріархів людства Од/Фрейр/Атирас відносився до Асів, а як представник народу, що ніс цивілізацію – до ванів. Згідно з одними варіантами міфів Фрейя відноситься до ванів, згідно з іншими – до Асів; це потрібно відмітити, оскільки нижче буде продемонстровано, що Тора, тобто Тираса, германці також відносили до Асів, хоча його умовно можна віднести і до ванів (як прабатька аріїв), і до Асів (як одного з патріархів людства). Після того, як Фрейр “потрапив у заручники” до германців, ті “одружили” його з богинею Герд.

Фрейр є власником дивовижного вепра Гуллінбурсті («золота щетинка») чи Слідругтанні – саме аріями в Давній Україні було одомашнено свиней і інших свійських тварин, які приносили аріям багатство – “золоті щетинки”. Інший атрибут Фрейра – дивовижний корабель Скідбладнір («складений з тонких дощечок»). Він завжди має попутний вітер, в ньому поміщається будь-яка кількість воїнів і може бути згорнутий, як платок. Корабель Скідбладнір вказує на Мінойську морську цивілізацію. Давні германці знали аріїв, як мореплавців, а швидка можливість згорнути корабель вказує, що це була в першу чергу землеробська цивілізація. Ім’я Тираса/Фрейра брали собі германські королі, наприклад шведський король Інгві, предок королівського роду Инглінгів, називав себе ІнгвіФрейр. Саме під таким іменем він фігурує в королівських генеалогіях, в «Сазі про Інглінгів» тощо.

ТЮР.

Тюр, Тіу – Тирас в уявленнях давніх германців. Тюр – бог-хранитель воїнських правил, покровитель воїнських зібрань і поєдинків. Цікаво, що тільки англи і сакси називали бога воїнських правил Сакснот, тобто Аскеназ, який був їх прабатьком, а решта германських племен прийняли від аріїв бога воїнських правил Атираса/Тюра. В «Молодшій Едді» говориться, що Тюр, тобто Атирас, мудрий і самий сміливий, його закликають в бою і поєдинках. Тюра називали “богом битви”.

ТОР.

Тор, Донар – Тирас в уявленнях давніх германців. Оскільки різні германські племена дещо по різному вимовляли ім’я Тирас, тому з’явилися його іпостасі Тор, Тюр, Фрейр. Як один з патріархів людства (хоч і не прабатько германців), був віднесений до Асів. Тор відсутній в генеалогічних таблицях германських королів, які починаються від Ноя. Германські королі дуже серйозно відносилися до своїх генеалогій, оскільки влада переходила згідно з принципом першородства. Відсутність Тора в цих списках є підтвердженням того, що Тор – не предок германців, а предок аріїв, тобто це Тирас/Перун.

Тор – бог грому і блискавки, бурі і родючості. Топоніміка у франків і в Англії, де ім’я громовика пов’язане в основниму з позначенням поля, вказує на його функцію родючості, а отже на його арійське походження. Тор є богатирем, який захищає богів і людей від страшних чудовиськ. Образ Тора дуже схожий на образ Перуна, тобто Тираса, Індри, тобто також Тираса, Тараніса, тобто також Тираса. Є багато свідчень зв’язку Тора із культом дуба, тобто зі світовим деревом і це також підтверджує, що Тор і Перун, який також був пов’язаний із дубом, – це одна особа, образ якої з часом злився о Образом Верховного Бога. Також підтвердженням цього є те, що і Перуну і Тору/Донару був посвячений один і той же день тижня – четвер; четвер – це “день Перуна” або у німців – доннерстаг.

Неодмінним атрибутом Тора/Тираса є молот або сокира.

До давніх германців дійшла інформація про владу аріїв над Єгиптом і це відобразилося в міфах про Тора. Тор їздить на возі, який запряжений козлами, тобто Тор експлуатує козлів. Саме єгипетські племена Каслухим (тобто Козли) в найдавніші часи населяли великі території Передньої Азії, Месопотамії, Егеїди, Балкан і Італії і всі ці люди і їх нащадки були і нині офіційно є рабами аріїв. В “Молодшій Едді” козли Тора Тангніостр і Тангріснір виступають не тільки в ролі його “коней”, але вони є і постійним джерелом харчування. Зупиняючись на ночівлю, Тор вбиває і смажить на вечерю козлів, але не чіпає їх кісток. Потім він знову повертає їх до життя. Одного разу Тор залишився на ночівлю у Тьяльві і його сестри Рьоскви. Тьяльві порушив заборону і почав гризти кістки, через що один з козлів почав шкутильгати. Як викуп, брат із сестрою були змушені стати слугами Тора. Імена козлів Тора – Тангніостр (Tanngniostr) і Тангріснір (Tanngrisnir) вказують на скрегіт зубів – отже єгиптянам не подобається їхнє рабство у аріїв.

Тор захищає своїх від чудовиськ, часто виступає противником гігантського змія Йормунганда. Саме Єгипет часто в давні часи порівнювали із великим змієм, драконом.

З часом Тора германці визнали повністю своїм богом, його ворогами стали називати навіть велетнів – Турсів, Троллів, тобто власний народ Тора/Тираса.

ТРОЛЛІ.

Давні германці часто називали аріїв троллями. Слово “тролль” є варіацією імені Тирас:

ТРОЛЛЬ -> ТРОХХЬ -> ТРОССЬ -> ТИРАС

Троллі – це могутні велетні у германській міфології, саме так відобразилася культурна перевага аріїв над давніми германцями, які перебували в стані примітивного варварства. Давні германці не любили аріїв, тому зображували троллів потворними.

ТУРСИ.

Турси – велетні, троллі в міфології германських народів Скандинавії. Слово “Турси” є варіацією імені Тирас, тобто турси – це арії, народ/народи Тираса. Отже, народ/народи Тираса, аріїв давні германці називали велетнями.

Турси – це давні велетні, першопоселенці світу, що свідчить про провідну роль аріїв в культуризації варварського світу на початку історії.

Цікаво, що до турсів, тобто до народу Тираса, давні германці з часом стали зараховувати і свого предка Іміра, хоча він був найстаршим братом Тираса. Це свідчить про те, що варвари-германці в свій час захотіли долучитися до аріїв і їх цивілізації. Турси часто протиставляються Асам, тобто германським народам/племенам.

Серед турсів часто згадуються велетні-жінки, це і старі потворні баби, і молоді красуні, одружитися з якими бажають Аси. Це свідчить про культ жінки-матері у аріїв.