“І я побачив, що Агнець зняв першу із семи печаток, і я почув одну з чотирьох істот, що говорила ніби громовим голосом: “іди й дивись”. І я поглянув і ось, кінь білий, і на ньому вершник, що мав лук, і дано було йому вінець; і поїхав він переможний перемагати” – Книга Об’явлення 6:1-2.
Християнство початкового рівня не змогло зупинити антирелігійні настрої, які стали каталізаторами революції у Франції.
XIX століття, а точніше період від початку Французької революції і до 1914 року, початку Першої світової війни, був періодом «Білого вершника». Це був час швидкого економічного розвитку, наукових відкриттів, піднесення рівня життя в провідних країнах світу. Статистичні дані (які подавав П.А.Сорокін) свідчать, що вплив війни на життя західного світу загалом був у дев’ятнадцятому сторіччі меншим, ніж у вісімнадцятому (20, т.1, с.281). В цей період відбувався значний технічний прогрес, але цивілізація була вже надламаною. Тойнбі наводив багато прикладів, коли в житті певних суспільств і субсуспільств мав місце технічний прогрес, але суспільства були надламаними, і навпаки, коли ці суспільства активно розвивалися при відсутності технічного прогресу. Саме духовна сфера демонструє, чи розвивається суспільство, чи занепадає.
“Білий вершник” обіцяв дуже багато. В цей час західнохристиянське суспільство було переставлено з релігійних підвалин на світські і християнство початкового рівня не змогло цьому перешкодити. Европа була у великому очікуванні, здавалось, що ось-ось настане “Золотий вік” людства. Але цей вершник потягнув за собою червоного та інших “вершників”.
В цей період було закладено ідеологічне підгрунтя для світових воєн наступного століття. Почали розвиватись теорії про особливості так званої “вищої індо-германської раси”. Якщо в попередні століття ідеалом для людей був Бог, то в даний період ідеалом стала висока людина, зі світлим волоссям і синіми/сірими очима – т.зв. “людина нордична”. Ці теорії обгрунтовувалися в книзі Х’юстона Стюарта Чемберлена “Підвалини XIX століття”. В XIX століття ніхто не думав, до яких масових кровопролить призведе обожнення “людини нордичної”.
Манчестерська школа проголосила, що майбутнє людства в свободі для виробництва та свободі для обміну. Однак в основі цієї економічної будівлі не проголошувалось християнство. Суттю індустріалізму є співпраця у світових масштабах. Індустріалізм групував безліч економічних одиниць у відносно невелику кількість більших економічних утворень, а також знищував бар’єри між ними. У Франції, Італії, Америці було знищено торгівельні бар’єри, і там почався швидкий економічний підйом. В міру того, як країни одна за одною індустріалізувалися, їм стало вигідно з погляду найближчих локальних інтересів провадити нещадну економічну війну з усіма сусідами-конкурентами.
“А коли відкрив другу печатку, почув я другу істоту, що сказала: прийди й подивись. І вийшов інший кінь, червоний, а сидячому на ньому було дано взяти мир із землі, і щоб один одного вбивали; і дано йому великий меч” – Книга Об’явлення 6:3-4.
З розвитком індустріалізму посилилось економічне суперництво. Через загострення економічних суперечок між країнами в глобальному масштабі вибухнула світова війна, а потім і друга світова з усіма їхніми багатомільйонними жертвами. Червоний колір вершника це колір крові, яка ріками проливалася в цей період.
“А коли відкрив третю печатку, почув я третю істоту, що сказала: прийди й подивись. І я поглянув, і ось кінь чорний, а сидячий на ньому мав ваги в своїй руці. І почув я голос з-посеред чотирьох істот, що промовив: міра пшениці за динарій і три міри ячменю за динарій; а оливи і вина не марнуй” – Книга Об’явлення 6:5-6.
В цей період світ продовжує пожинати наслідки впливу індустріалізму на приватну власність. Якщо в Доіндустріальну добу окремим осередком економічної діяльності були родина, село чи країна, то з настанням епохи індустріалізму практично весь світ став однією економічною системою. Індустріалізм сприяє несправедливому розподілу приватної власності. Тойнбі вказував, що з приходом індустріалізму людина-власник наділяється великою соціальною силою і водночас поменшується її відповідальність, і внаслідок цих процесів приватна власність, інституція, яка була благодійною в Доіндустріальну добу, тепер прибрала ознак соціального лиха (там же, т.1, с.288). З другої половини XX століття мрія Кобдена та Гладстона про свободу для виробництва та обміну переросла в глобалізацію. Найбагатші країни стають все багатшими, а найбідніші все більше відстають від них. Мільйони людей в багатьох бідних країнах світу сьогодні голодують і помирають від голоду, в той же час в багатих країнах надлишок продуктів харчування. Люди, які помирають від голоду, чорніють, тому вершник має чорний колір. Динарій за міру пшениці чи за три міри ячменю – це дорого і це стосується бідних країн. В той же час багатим країнам доступні предмети розкоші – олива і вино не марнуються. Розрив між найбагатшими країнами і бідними постійно збільшується. Так, якщо в 1975 р. відставання Бангладеш від США було 1:64, то в 2000 р. цей розрив становив 1:118.
Згідно теорії “золотого мільярду” Земля за теперішніх відносин людини з Богом і людини з людиною може підтримати на високому рівні життя тільки близько одного мільярда людей. Решта країн приречені бути в ролі сировинних придатків і екологічних звалищ. За нормальних відносин людини з Богом і людини з людиною Земля може підтримати на високому рівні життя набагато більшої кількості людей, ніж все сьогоднішнє населення планети. Европа сьогодні є одним зі світових лідерів, і европейці відносяться до так званого “золотого мільярду”.
Ось як пояснює ці суперечності сучасного суспільства Арнольд Тойнбі: “Манчестерська школа побудувала свою теорію на хибних уявленнях про людську вдачу, її представники не зрозуміли, що навіть економічний світовий лад не можна побудувати на суто економічних підвалинах. Усупереч своєму наївному ідеалізму, вони не усвідомили, що людина живе “не хлібом єдиним”. Такої фатальної помилки не припустилися свого часу Григорій Великий та інші засновники західнохристиянської цивілізації, від яких у кінцевому підсумку запозичила свій ідеалізм вікторіанська Англія. Ці люди, щиро віддані своїй високій і небуденній справі, не ставили, проте, перед собою свідому мету заснувати новий світовий лад. Їхні земні завдання були обмежені більш скромними амбіціями матеріального порядку – допомогти вижити вцілілим від суспільної катастрофи. Економічна будівля, що її спорудили Григорій та його сподвижники, сприймаючи це завдання як обтяжливу і прикру необхідність, мислилася як відверто тимчасова; а проте, споруджуючи її, вони подбали про те, щоб вона опиралася на міцний підмурок релігії, а не на пісок економіки; і завдяки їхнім трудам споруда західного суспільства від самого початку стояла міцно і менше ніж за чотирнадцять століть розбудувалася з маленької хатини, поставленої обіч шляху, у наше сьогоднішнє грандіозне суспільство, величну будівлю, що відкидає свою тінь на весь світ. І якщо навіть для скромної економічної споруди, зведеної папою Григорієм, був потрібен міцний релігійний підмурок, то видається вкрай сумнівним – про це свідчать і всі розглянуті нами факти, – що всеосяжна структура світового ладу, яку ми маємо побудувати сьогодні, може надійно опертися на хиткі підвалини суто економічних інтересів” (там же, т.1, с.287).
За задумом Бога велична матеріальна споруда західної цивілізації служить для поширення християнства. Арнольд Тойнбі блискуче продемонстрував, що сенс існування цивілізацій у служінні для віросповідань.
Західна цивілізація була створена християнством, служила і служить як носій християнства для інших цивілізацій. Крім того, як це не парадоксально може здатись, але для поширення християнства великою мірою послужила ісламська цивілізація. Европейську цивілізацію було притиснуто рогами півмісяця до океану, коли з одного боку араби тисли на неї зі сторони Іспанії, а з іншої сторони турки вчинили дві облоги Відня в 1529 та 1683 рр. Будучи притиснутою ісламом до океану, Европа освоїла океан.
Невдовзі західна цивілізація освоїла майже всю планету. За задумом Творця, ця цивілізація несла християнство всій планеті. Так іслам послужив европейській цивілізації і, що найголовніше, християнству у їх поширенні. Европейська цивілізація поширила свій вплив на весь світ. Це поширення західних технології та культури на весь інший світ називається вестернізацією. Вестернізація почалась завдяки християнству, вестернізація почалась для християнства. Вестернізація почалась для поширення християнства в країни, культура яких абсолютно відмінна від европейської.
Приклад Китаю демонструє, що без вестернізації деякі країни могли б і не почути, або почути дуже мало про Євангелію Христа. Коли китайська цивілізація вперше зіткнулася із західною, останню було відкинуто, і Китай проводив політику непідтримування відносин. Однак це не стало кінцем їх відносин. Відтручений Захід через якийсь час піднявся в економічному розвитку, трансформувався. Цього разу він підніс Китаю не свою релігію, а технологію. За технологією в Китай почало проникати і християнство. Чому християнство в свій час отримало перемогу в Римській імперії? Тому що отці церкви, починаючи від святого Павла, зробили все можливе, щоб наблизити християнство до тогочасної культури Римської імперії. Християнське вчення було витлумачено в термінах еллінської філософії. Християнську церковну єрархію було побудовано за зразком римської державної служби. Після дискусій апостола Павла з його юдейсько-християнсьними супротивниками та його ранніх послань християнство було звільнено від пелюшок юдейського Закону, в яких воно з’явилось на світ в Палестині. Та й сам цей апостол змінив своє ім’я Саул на близьке тогочасній римській культурі ім’я Павло. Таким чином, перефарбувавшись під колір тимчасового культурного середовища, християнство поширилось в Римській імперії. Однак цього самого християнство не зробило, коли перші єзуїтські місіонери прибули в Китай. Ці місіонери зрозуміли, що потрібно нести свою віру до потенційних новонавернених у такій інтелектуальній, естетичній та емоційній формі, яка промовлятиме до їх сердець. Вони виступили з ініціативою визначити, що є суттю, а що є випадковим та неістотнім у тогочасному християнстві, та запропонували подати Китаю саму суть християнства, але окрашену в колір культури Китаю. Однак внаслідок заздрощів з боку місіонерів-суперників та консерватизму, який панував у Ватикані, їм було заборонено це зробити. В той час Китай не прийняв християнство. Однак з поширенням вестернізації, яку Китай змушений був прийняти, там поширюється і християнство. Це саме можна сказати і про інші народи, які з вестернізацією всмоктують в себе християнство. Так західна технологія служить поширенню християнства.
Цей час продемонстрував людиноненависницьку суть гуманізму. Гуманісти домоглися дозволу розлучень, дозволу аботів (тобто узаконили вбивства), в одній країні за іншою домагаються дозволу одностатевих шлюбів. Своєю діяльністю вони знищують в суспільстві сімейні цінності, наслідком чого є моральний розклад суспільства, ріст криміналітету, тощо.
“І коли відкрив четверту печатку, чув я голос четвертої істоти, що сказала: прийди й подивись. І я поглянув, і ось, кінь блідий, а сидячому на ньому ім’я було Смерть, а пекло йшло слідом за ним; і дана йому влада вбивати на четвертій частині землі мечем, і голодом, і смертю, і звірами земними” – Книга Об’явлення 6:7-8.
Що чекає на світ “післязавтра”? Грабування природних багатств планети, порушення екологічного балансу є наслідком безбожного відношення до природи з боку людини і це матиме катастрофічні наслідки світу.
Згідно з дослідженням про соціальні, політичні і економічні наслідки кліматичних змін (An Abrupt Climate Change Scenario and Its Implications for United States National Security), яке в жовтні 2003 року підготували американські вчені Ендрю Маршалл, Пітер Шварц та Даг Рендалл, ці наслідки можуть стати драматичними для цілого світу. Цю секретну доповідь, яка стосується світового політичного розвитку в найближчі 30 років внаслідок можливих кліматичних змін, Пентагон довго тримав засекреченою. Згідно з висновками вчених, кліматичні зміни в найближчі 15 років викличуть глобальні катаклізми. Внаслідок зменшення запасів прісної води, посух, масштаби яких будуть збільшуватися, бур та ураганів, повеней та інших кліматичних явищ очікується затоплення пів-Китаю, випалення посухою пів-Америки, можливість війни, можливо, ядерної, за воду між Індією і Пакистаном. Потрібно сказати, що автори цього сценарію розвитку Землі є людьми серйозними і авторитетними. Так, Пітер Шварц відомий тим, що консультував Стівена Спілберга при зйомках фільмів, зокрема, фільму Minority Report. А Ендрю Маршалл за останні 30 років вчинив дуже великий вплив на воєнну політику США. Саме він був автором „зоряних воєн” та “інтелектуальної зброї” – обидві концепції реалізуються Пентагоном. Цей сценарій вже сьогодні починає втілюватися в життя. Так, Евросоюз створює справжні фортечні споруди проти біженців з Північної Африки, де катастрофічно не вистачає води, а США відгородилися від Мексики високою прикордонною стіною.
Також можна очікувати, що внаслідок охолодженння Гольфстріму в Европі настане сильне похолодання. Европа знаходиться на широті півострова Лабрадор, тому можна бути майже впевненим, що через короткий час в Европі буде такий же холодний клімат. Внаслідок сильних морозів можливе масове переселення людей з Німеччини, Бельгії, Нідерландів в Італію та Іспанію вже до 2020 року. Радник британського уряду з наукових питань Девід Кінг на сторінках журналу Nature оповідає про зростання кількості щорічних повеней в басейні Північного моря. Щоб запобігти збиткам, які тільки у Великобританії можуть скласти 45 млрд. євро, доводиться перекривати гирло Темзи не один раз на рік, як це робилось ще на початку 80-х років, а шість разів. Можна припустити, що через збільшення частоти і сили повеней невдовзі буде розмито греблі, в результаті чого Голандія опиниться під водою.
Світ може дуже сильно постраждати внаслідок глобальних кліматичних змін аж до великих воєн. Більшість людей не задумуються сьогодні над цим. Це нагадує слова людей, які говорили напередодні другої світової війни, коли закривались очі на “дрібні” завоювання Гітлера, що кілька років миру – це завжди кілька виграних років, а війна може ніколи й не настати. Невдовзі друга світова війна продемонструвала відсутність тверезого мислення у цих людей. Звідки може прийти спасіння для світу? Що або хто може стати “надією світу”?
“І коли п’яту печатку відкрив, я побачив під жертовником душі вбитих за Слово Боже і за свідчення, яке вони мали. І кликали вони гучним голосом, промовляючи: “Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі за кров нашу?” І кожному з них дано білий одяг і сказано щоб ще трохи почекали, поки поповнять число співробітники і брати їхні, що будуть побиті, як і вони” (Об.6:9-11).
Вже невдовзі світ опиниться на межі, коли земля вже не зможе приховувати кров убитих. Протягом віків і тисячоліть кров вбитих покривали землею, щоб вона не кликала про помсту. Існує певна міра крові, яку „може” прийняти земля і вже невдовзі ця міра переповниться.
Надлам західного суспільства відбувся тоді, коли його було переставлено з християнських підвалин на світські. Наче білий вершник, це обіцяло багато благ для людства. Західне суспільство, наче підліток, поспішило позбавитися батьківської опіки, опіки християнства. Спочатку здавалося, що все йде дуже добре. В XIX столітті людство очікувало від наступного століття раю на землі. Але прийшли світові війни і зараз наближаються кліматичні зміни, які можуть принести ще більше лиха.
Звідки прийде порятунок для західного суспільства? Надламане суспільство, як стверджував Тойнбі, приречене на створення своєї світової держави, яка створить ілюзію стабільності та захищеності. Західне суспільство і вестернізований глобальний світ нині не в змозі створити свою світову державу. Двічі світову державу для глобального світу намагалися накинути німці, і обидва рази невдало. Вище було продемонстровано, що східнохристиянське суспільство також не спромоглося самостійно створити власну світову державу, і це зробили для нього кочовики. Вершники Апокаліпсису є прообразами нового Чінгісхана, який наближається до Західної цивілізації і практично всієї планети.
| повернутися на головну сторінку |
|