Бог сьогодні продовжує творити людство. Три Особи Бога складають Святу Трійцю. Бог веде людство до досконалості. У Ім’я Бога під час хрещення приєднуються люди.
Таким чином у майбутньому з'явиться Свята Четвірка.
Знаковим є те, що хрещення відбувається у воді. Вода – це прообраз Духа Святого. Дух Святий хрестить/занурює/приєднує церкву в Ім’я Бога. З’являєтья Свята Четвірка, Яку через математичні поняття можна зобразити у вигляді квадрата:
Потрібно відмітити, що Дух Святий являвся в образі Особи жіночої статі – голубки. Дух Святий – це Велика Мати. Отже, Бог-Батько і Бог Дух Святий - це Особи чоловічої і жіночої статі, і на Свій образ Бог створив і людину.
Буття 1:26-27
І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською
рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що
плазує по землі.І Бог на Свій образ людину створив, на образ Божий її Він створив – як чоловіка
та жінку створив їх.
Буття 5:1-2
...того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу – чоловіком і жінкою Він їх
створив, і поблагословив їх...
Святе Письмо ізраїльтян натякає на Двоєдиного Бога ще більш “давніх часів”, Який поєднував у Собі, умовно кажучи, Особу чоловічого роду і Особу жіночого роду. Ісус Христос говорив, що Дух Святий (тобто Велика Мати) походить від Бога-Батька (Ів. 15:26). Бог, Який «в більш давні часи» поєднував у Собі дві статі, такою ж спочатку створив людину.
В Торі є оповідь про те, що першопочатково людина була двоєдиною, тобто такою, що поєднувала в собі чоловічу і жіночу стать і про розділення першочоловіка на дві особи.
Буття 2:21-22
І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одну зі сторін
його, і тілом закрив її місце. І перетворив Господь Бог ту сторону, що взяв із Адама, на
жінку, і привів її до Адама.
Отже, Бог розділив першочоловіка, створивши з однієї з двох частин жінку. Оскільки єврейське слово, яке означає “сторона”, має також значення “ребро”, при перекладах цих текстів на інші мови світу, стали помилково використовувати саме це значення слова і так поширилася помилкова думка про створення жінки з ребра.
Важливо відмітити, що на час створення людини, вже була народжена і діяла також Третя Іпостась Бога – Син Божий Ісус Христос.
Чотириєдиний Бог майбутнього символічно відображений в образі Міста Божого, яке матиме форму куба, де ключовою є цифра чотири.
Об'явлення 21–22:1-2
“І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.
І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований,
як наречена, прикрашена для чоловіка свого. І почув я гучний голос із престолу, який кликав:
Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,
і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю
вже не буде, бо перше минулося! І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І
говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні! І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега,
Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води. Переможець стане
спадкоємцем усього, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина! А лякливим, і невірним,
і бридким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і тим, що поклоняються не істиному Богу,
і всім неправдомовцям, їхня доля в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть! І
прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами,
та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі наречену, жону Агнця. І заніс мене духом
на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від
Бога. Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа,
що блищить, як кришталь. Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах
дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля. Від
сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі. І
міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.
А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур. А місто чотирикутнє, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і ширина, і висота його рівні.
І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола. Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла. Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд, п'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист. А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло. А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець. І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець. І народи ходитимуть у світлі його, а земні володарі принесуть свою славу до нього. А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде. І принесуть до нього славу й честь народів. І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.
І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця. Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.
Град Божий має форму чотирикутника, а точніше куба. Свята Трійця трансформується в Святу Четвірку.
Четвірка є особливою цифрою. Алгебра була спробою давніх народів продемонструвати досконалість, логічну завершеність і повноту з допомогою цифр.
Особливого значення цифрам надавали піфагорійці. Одиниця для піфагорійців – точка, двійка – пряма (як можливість, що витікає із двох точок). Трійка – площина. Четвірка – тіло або об'єм. Перші чотири числа є достатні, щоб визначити усе розмаїття світу чуттєвого сприйняття. Сума чисел (1+2+3+4=10) 10 є повнота і вдосконалення. Цей ряд чисел у взаємному співвідношенні елементів включав основні музичні інтервали: 2:1 – октава; 3:2 – квінта; 4:3 – кварта. Отже, 10, як стверджували піфагорійці, – це собор і повнота звучання.
Вся повнота є у Бога, але можна сказати, що Церква надає Самому Богу певного духовного об'єму. Отже, Свята Трійця трансформується в Святу Четвірку. Куб символізує Святу Четвірку майбутнього і завершеність.
Людство у вічності буде структуроване по націям: «Народи ходитимуть у світлі Його» (Об’явлення 21:24); «принесуть до нього славу й честь народів» (Об’явлення 21:26); «… а листя Дерева [Життя] на вздоровлення народів» (Об’явлення 22:2).
Люди, які не будуть у вічності з Богом, будуть проводити вічність без Бога. Цю вічність Біблія називає «озеро вогняне». Сюди ж будуть вкинуті пекло і сатана з його ангелами.
Куб дивиться в чотири сторони світу, що символізує його Божественну всюдисутність. Символічним є те, що Град Божий має дванадцять воріт. Дванадцять воріт – це роти, або “говоріння” Чотириєдиного Бога. Говорячи, Бог творив всесвіт, і у вічності Бог буде продовжувати говорити, тобто творити.
| повернутися на головну сторінку |
|